Вимоги до оформлення реферату
Важливим етапом виконання реферату є її оформлення. Від того, наскільки відповідально поставиться автор до оформлення своєї роботи, багато в чому буде залежати її якість і підсумкова оцінка.
Реферат може бути написана українською або російською мовою. Як правило, всі студенти мають писати роботу державною мовою. Студенти, що не вивчали українську мову, а також громадяни інших держав мають право писати й захищати роботу російською мовою.
Роботу оформляють на аркушах формату А4 (210x297 мм). Дозволяється використання формату АЗ (297x420 мм), коли це необхідно для оформлення ілюстративного матеріалу.
Роботу друкують на комп'ютері на одній стороні аркуша білого паперу з використанням шрифтів текстового редактора Word (наприклад, Times New Roman Суг) розміром 14 пунктів (мінімальна висота шрифту 1,8 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом.
Текст роботи необхідно друкувати, дотримуючись наступних розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.
У роботі повинні бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри й інші знаки. Всі рядки повинні бути чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту дипломної роботи має бути однаковою.
При умові оформлення реферату на комп’ютері прийнято виділяти заголовки жирним шрифтом.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти підчищенням чи зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом чи від руки. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти.
Заголовки структурних частин „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів роботи варто починати з абзацного відступу і друкувати (крім першої великої) малими літерами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох речень або більше речень, їх розділяють крапкою.
Текст роботи слід розбивати на абзаци. Це полегшує читання й показує, що автор у своєму викладанні переходить до нової думки, нового твердження. Не можна також занадто дробити текст і відокремлювати одну фразу від іншої, якщо між ними існує тісний зв’язок.
Абзаци в тексті починають відступом, рівним 15 мм.
Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.
Заголовки повинні чітко й стисло відбивати зміст розділів, підрозділів.
Відстань між заголовком і текстом повинна складати не менше двох рядків. Відстань між рядками заголовка така, як у тексті, а між заголовком і підзаголовком один рядок, між підзаголовком і текстом також один рядок при комп’ютерному наборі.
Кожен розділ текстового документу слід починати з нової сторінки.
Переноси частин слів в заголовках не допускаються, слова переноситься повністю.
Структурні елементи „ЗМІСТ”, «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів.
У тексті реферату не дозволяється:
а) використовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії та відповідними стандартами;
б) вживати математичні знаки, а також знаки "№" та "%" без цифр;
в) наводити скорочені позначення фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком їх наведення в таблицях.
Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті, наприклад 1,2,3. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номеру розділу крапку не ставлять, потім з нового рядку друкують заголовок розділу.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.
Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад „1.1.”, „1.2.”.
Нумерація пунктів і підпунктів є порядковою в межах відповідних підрозділів чи пунктів, наприклад „2.3.5.” – п’ятий пункт третього підрозділу другого розділу.
При написанні реферату слід витримувати структуру й обсяг її окремих частин (підрозділи, пункти підрозділів не повинні бути менш ніж 5 сторінок).
Нумерація сторінок роботи. Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.
«Титульний аркуш» включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номера сторінок на титульному листі не проставляють.
Окремі сторінки, на яких розташовані ілюстрації і таблиці, також включають у загальну нумерацію сторінок роботи.
Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається.
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони зазначаються вперше, чи на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в основному тексті. При посиланнях на ілюстрації слід писати "...відповідно до рис. 1.2" при нумерації в межах розділу.
Якщо ілюстрації, розміщені в роботі, створені не автором, надаючи їх обов’язково слід вказати джерело їх походження.
Допускається поміщати в роботу ілюстрації, виконані методом ксерокопії.
Ксерокопії і фотознімки розміром менше формату А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Ілюстрації на аркушах формату більшого за А4 розміщують серед додатків у тому порядку, в якому вони зазначаються в тексті.
Ілюстрація повинна мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією подають пояснюючі дані шрифтом не менш 10 пунктів.
Ілюстрація позначається «Рис.» і нумерується в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться в додатках. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу
Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації через крапку, наприклад: „рис. 3.2” - другий рисунок третього розділу. Якщо в роботі наведена лише одна ілюстрація, то її не нумерують.
Після номеру ілюстрації розміщують її назву, наприклад: «Рис. 3.2. Система оціночних показників».
Ілюстрації мають бути розташовані так, щоб їх було зручно розглядати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Таблиці застосовують для кращої наочності й зручності порівняння показ¬ників. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту над таблицею. Назва таблиці повинна відбивати її зміст, бути точною, стислою.
При перенесенні частини таблиці на ту ж чи іншу сторінки назву розташовують тільки над першою частиною таблиці.
Цифровий матеріал оформлюють, як правило, у вигляді таблиць відповідно до рис. 1.
Рис. 1. Приклад оформлення таблиці та її структура
Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією.
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи. При посиланні слід писати слово «таблиця (табл.)» із вказівкою її номера. Наприклад, таблиця 2.
Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з прописної літери, а підзаго¬ловки граф - з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, чи з прописної літери, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.
Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.
Розділяти заголовки й підзаголовки діагональними лініями не допускаєть¬ся.
Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не наводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.
Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.
Головка таблиці повинна бути відділена від іншої частини таблиці.
Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.
Таблицю, залежно від її розміру, розміщують під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, чи на наступній сторінці, а, при необхідності в до¬датку до документа.
Допускається розміщувати таблицю уздовж довшої сторони листа.
Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою чи поруч, або перенося¬чи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці по-вторюють її головку і боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її голівку й боковик замінювати відповідними номерами граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (чи) рядки першої частини таблиці.
Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається лише в тих випадках, коли в тексті документа є посилання на них, при розподілі таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку.
Слово «Таблиця» пишуть один раз праворуч над назвою таблиці. Над іншими частинами праворуч пишуть слова «Продовження табл.» із вказівкою номера (позначення) таблиці, якщо таблиця закінчується, позначають „Закінчення табл.” відповідно до рис. 2 і рис. 3.
Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини й подавати одну частину поруч з іншої на одній сторінці. При цьому також повторюють голівку таблиці відповідно до рис. 7.4. Рекомендується у цьому випадку розділяти частини таблиці подвійною лінією.
Графу «порядковий номер» у таблицю включати не допускається.
Розрахунок ціни акцій корпорації
Рис. 2. Приклад розриву таблиці
Рис. 3. Приклад розриву таблиці. Закінчення
За необхідністю нумерацію показників, параметрів чи інших даних по¬рядкові номери слід зазначать у першій графі таблиці безпосередньо перед їх найменуванням відповідно до рис. 7.5. Перед числовими значеннями ве¬личин порядкові номери в таблицях не проставляються.
Набори товарів Z і X, що мають для споживачів однакову сумарну корисність
Рис.4. Приклад поділу таблиці на частини
Оцінка впливу чинників зовнішнього середовища
Рис.5. Приклад нумерації показників
У таблиці обов’язково слід показувати одиниці виміру. Якщо всі показники мають однакову розмірність, то вони виносяться в заголовок. У випадку різної розмірності одиниці виміру надаються окремо в заголовках граф чи строк. Одиниці виміру вказуються в скороченому вигляді відповідно до діючих стандартів.
Якщо текст, що повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словам „Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, що повторюються, не дозволяється.
Якщо цифри чи інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводяться, то в ній ставлять прочерк.
Формули й рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони подаються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули й рівняння в роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах роботи.
Номер формули чи рівняння вказують на рівні формули чи рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовнос¬ті, в якій їх подано у формулі чи рівнянні.
Пояснення кожного символу й числового коефіцієнта слід надавати з нового рядка. Перша строка пояснень має починатися з абзацу словом «де» без двокрап¬ки.
Приклад. Обсяг переробленої в поточному місяці давальницької сировини визначається за формулою [146,c.60]:
Формули може бути виконано машинописним, машинним чи креслярським шрифтом висотою не менш 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається. Рекомендується застосування ре¬дактора формул Місгоsoft Еquation.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконаних операцій, причому знак операції на початку наступної рядка повторюють. При переносі формули чи рівняння на знаку операції "множення" застосовують знак «х».
Формули, що подаються одна за іншою, і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Якщо формули наводяться в теоретичній частині, їх слід використовувати і при аналізі фактичного матеріалу.
Далі оформлення: перерахувань посилань, виносок й приміток переліку використаних джерел додатків
Реферат може бути написана українською або російською мовою. Як правило, всі студенти мають писати роботу державною мовою. Студенти, що не вивчали українську мову, а також громадяни інших держав мають право писати й захищати роботу російською мовою.
Роботу оформляють на аркушах формату А4 (210x297 мм). Дозволяється використання формату АЗ (297x420 мм), коли це необхідно для оформлення ілюстративного матеріалу.
Роботу друкують на комп'ютері на одній стороні аркуша білого паперу з використанням шрифтів текстового редактора Word (наприклад, Times New Roman Суг) розміром 14 пунктів (мінімальна висота шрифту 1,8 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом.
Текст роботи необхідно друкувати, дотримуючись наступних розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.
У роботі повинні бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри й інші знаки. Всі рядки повинні бути чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту дипломної роботи має бути однаковою.
При умові оформлення реферату на комп’ютері прийнято виділяти заголовки жирним шрифтом.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти підчищенням чи зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом чи від руки. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти.
Заголовки структурних частин „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів роботи варто починати з абзацного відступу і друкувати (крім першої великої) малими літерами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох речень або більше речень, їх розділяють крапкою.
Текст роботи слід розбивати на абзаци. Це полегшує читання й показує, що автор у своєму викладанні переходить до нової думки, нового твердження. Не можна також занадто дробити текст і відокремлювати одну фразу від іншої, якщо між ними існує тісний зв’язок.
Абзаци в тексті починають відступом, рівним 15 мм.
Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.
Заголовки повинні чітко й стисло відбивати зміст розділів, підрозділів.
Відстань між заголовком і текстом повинна складати не менше двох рядків. Відстань між рядками заголовка така, як у тексті, а між заголовком і підзаголовком один рядок, між підзаголовком і текстом також один рядок при комп’ютерному наборі.
Кожен розділ текстового документу слід починати з нової сторінки.
Переноси частин слів в заголовках не допускаються, слова переноситься повністю.
Структурні елементи „ЗМІСТ”, «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів.
У тексті реферату не дозволяється:
а) використовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії та відповідними стандартами;
б) вживати математичні знаки, а також знаки "№" та "%" без цифр;
в) наводити скорочені позначення фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком їх наведення в таблицях.
Нумерація
Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті, наприклад 1,2,3. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номеру розділу крапку не ставлять, потім з нового рядку друкують заголовок розділу.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.
Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад „1.1.”, „1.2.”.
Нумерація пунктів і підпунктів є порядковою в межах відповідних підрозділів чи пунктів, наприклад „2.3.5.” – п’ятий пункт третього підрозділу другого розділу.
При написанні реферату слід витримувати структуру й обсяг її окремих частин (підрозділи, пункти підрозділів не повинні бути менш ніж 5 сторінок).
Нумерація сторінок роботи. Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.
«Титульний аркуш» включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номера сторінок на титульному листі не проставляють.
Окремі сторінки, на яких розташовані ілюстрації і таблиці, також включають у загальну нумерацію сторінок роботи.
Ілюстрації
Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається.
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони зазначаються вперше, чи на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в основному тексті. При посиланнях на ілюстрації слід писати "...відповідно до рис. 1.2" при нумерації в межах розділу.
Якщо ілюстрації, розміщені в роботі, створені не автором, надаючи їх обов’язково слід вказати джерело їх походження.
Допускається поміщати в роботу ілюстрації, виконані методом ксерокопії.
Ксерокопії і фотознімки розміром менше формату А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Ілюстрації на аркушах формату більшого за А4 розміщують серед додатків у тому порядку, в якому вони зазначаються в тексті.
Ілюстрація повинна мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією подають пояснюючі дані шрифтом не менш 10 пунктів.
Ілюстрація позначається «Рис.» і нумерується в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться в додатках. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу
Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації через крапку, наприклад: „рис. 3.2” - другий рисунок третього розділу. Якщо в роботі наведена лише одна ілюстрація, то її не нумерують.
Після номеру ілюстрації розміщують її назву, наприклад: «Рис. 3.2. Система оціночних показників».
Ілюстрації мають бути розташовані так, щоб їх було зручно розглядати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Таблиці
Таблиці застосовують для кращої наочності й зручності порівняння показ¬ників. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту над таблицею. Назва таблиці повинна відбивати її зміст, бути точною, стислою.
При перенесенні частини таблиці на ту ж чи іншу сторінки назву розташовують тільки над першою частиною таблиці.
Цифровий матеріал оформлюють, як правило, у вигляді таблиць відповідно до рис. 1.
Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією.
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи. При посиланні слід писати слово «таблиця (табл.)» із вказівкою її номера. Наприклад, таблиця 2.
Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з прописної літери, а підзаго¬ловки граф - з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, чи з прописної літери, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.
Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.
Розділяти заголовки й підзаголовки діагональними лініями не допускаєть¬ся.
Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не наводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.
Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.
Головка таблиці повинна бути відділена від іншої частини таблиці.
Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.
Таблицю, залежно від її розміру, розміщують під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, чи на наступній сторінці, а, при необхідності в до¬датку до документа.
Допускається розміщувати таблицю уздовж довшої сторони листа.
Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою чи поруч, або перенося¬чи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці по-вторюють її головку і боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її голівку й боковик замінювати відповідними номерами граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (чи) рядки першої частини таблиці.
Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається лише в тих випадках, коли в тексті документа є посилання на них, при розподілі таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку.
Слово «Таблиця» пишуть один раз праворуч над назвою таблиці. Над іншими частинами праворуч пишуть слова «Продовження табл.» із вказівкою номера (позначення) таблиці, якщо таблиця закінчується, позначають „Закінчення табл.” відповідно до рис. 2 і рис. 3.
Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини й подавати одну частину поруч з іншої на одній сторінці. При цьому також повторюють голівку таблиці відповідно до рис. 7.4. Рекомендується у цьому випадку розділяти частини таблиці подвійною лінією.
Графу «порядковий номер» у таблицю включати не допускається.
Таблиця 1
| Курс, дол. | Надійшло пропозицій про продаж за встановленою ціною і вище | Надійшло пропозицій про покупку за встановленою ціною і вище |
| 550 | 1000 | 165 |
| 525 | 820 | 255 |
| 500 | 655 | 355 |
Рис. 2. Приклад розриву таблиці
Закінчення табл. 1
| Курс, дол. | Надійшло пропозицій про продаж за встановленою ціною і вище | Надійшло пропозицій про покупку за встановленою ціною і вище |
| 475 | 485 | 485 |
| 450 | 340 | 635 |
| 425 | 230 | 745 |
| 400 | 140 | 865 |
| Не продано чи не куплено | 515 | 380 |
Рис. 3. Приклад розриву таблиці. Закінчення
За необхідністю нумерацію показників, параметрів чи інших даних по¬рядкові номери слід зазначать у першій графі таблиці безпосередньо перед їх найменуванням відповідно до рис. 7.5. Перед числовими значеннями ве¬личин порядкові номери в таблицях не проставляються.
Таблиця 2
Таблиця 3
| Назва чинника | Оцінка впливу чинника, бали | Значущість чинника | Вплив чинника |
| 1. Стан економіки | |||
| 2. Особливості економічних відносин | |||
| 3. Стан техніки і технології | |||
| 4. Соціально-культурні чинники | |||
| 5. Політичні чинники |
Рис.5. Приклад нумерації показників
У таблиці обов’язково слід показувати одиниці виміру. Якщо всі показники мають однакову розмірність, то вони виносяться в заголовок. У випадку різної розмірності одиниці виміру надаються окремо в заголовках граф чи строк. Одиниці виміру вказуються в скороченому вигляді відповідно до діючих стандартів.
Якщо текст, що повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словам „Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, що повторюються, не дозволяється.
Якщо цифри чи інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводяться, то в ній ставлять прочерк.
Формули й рівняння
Формули й рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони подаються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули й рівняння в роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах роботи.
Номер формули чи рівняння вказують на рівні формули чи рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовнос¬ті, в якій їх подано у формулі чи рівнянні.
Пояснення кожного символу й числового коефіцієнта слід надавати з нового рядка. Перша строка пояснень має починатися з абзацу словом «де» без двокрап¬ки.
Приклад. Обсяг переробленої в поточному місяці давальницької сировини визначається за формулою [146,c.60]:
Формули може бути виконано машинописним, машинним чи креслярським шрифтом висотою не менш 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається. Рекомендується застосування ре¬дактора формул Місгоsoft Еquation.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконаних операцій, причому знак операції на початку наступної рядка повторюють. При переносі формули чи рівняння на знаку операції "множення" застосовують знак «х».
Формули, що подаються одна за іншою, і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Якщо формули наводяться в теоретичній частині, їх слід використовувати і при аналізі фактичного матеріалу.
Далі оформлення: перерахувань посилань, виносок й приміток переліку використаних джерел додатків
Дивиться також
Методичні рекомендації щодо написання реферату з дисципліни «Фінанси» (укр.),
Теми рефератів з дисципліни «Фінанси»(укр.)
как написать реферат (рус.),
рекомендуемые темы рефератов по дисциплине «Финансы предприятия» (рус.),
пример реферата по дисциплине "Финансы предприятий".(рус.)
Методичні рекомендації щодо написання реферату з дисципліни «Фінанси» (укр.),
Теми рефератів з дисципліни «Фінанси»(укр.)
как написать реферат (рус.),
рекомендуемые темы рефератов по дисциплине «Финансы предприятия» (рус.),
пример реферата по дисциплине "Финансы предприятий".(рус.)
Библиография: Последние издания по "Финансам и "Финансам предприятий"
Реферат
Реферат
Темы рефератов по дисциплине «Финансы»
Темы рефератов по дисциплине «Финансы предприятия»
Pеферат."Процедура банкротства предприятий в Украине и в других странах."
Курсовая работа
Курсовая работа
Темы курсовых работ
Модуль 1
Тема1. Основы финансов предприятий.
Тема3. Денежные поступления предприятий.
Тема4. Формирование и распределение прибыли.
Тема5. Налогообложение предприятий.
Задачи и их решения.
Вопросы для подготовки к модульной контрольной работе № 1.
Оценка модульной контрольной работы №1.
Модуль 2
Тема6.Оборотные средства предприятия.
Тема7.Кредитование предприятий.
Тема 8. Финансовое обеспечение воспроизводства основных фондов.
Вопросы для подготовки к модульной контрольной работе № 2.
Оценка модульной контрольной работы №2.
